Краєзнавча конференція учнівської молоді „Україна пам`ятає і Світ не забуде” (до 90-х роковин Голодомору 1932-1933 років в Україні)
У зв’язку з 90-ми роковинами Голодомору 1932-1933 років в Україні – геноциду Українського народу, Міністерство освіти і науки України ініціювало проведення Всеукраїнської краєзнавчої акції учнівської молоді «Україна пам’ятає і Світ не забуде». Акція проводилася Українським державним центром національно-патріотичного виховання, краєзнавства і туризму учнівської молоді у партнерстві з Українським інститутом національної пам’яті та Національною спілкою краєзнавців України з січня по травень 2023 року.
Мета акції – це передусім виховання у дітей та учнівської молоді ціннісних орієнтирів та дієвого патріотизму на основі знань історії України. Головним завданням зазначеного заходу було вивчення подій і фактів, політичних, економічних та соціальних чинників, що призвели до Голодомору в Україні у 1932-1933 роках.
Підсумком акції стало проведення 25 травня 2023 року Всеукраїнської краєзнавчої конференції учнівської молоді «Україна пам’ятає і Світ не забуде» Захід відбувся в онлайн-форматі.
Нашу область на конференції представляла учениця 9-го класу УЗОШ №9 Степанова Поліна, вихованка гуртка „Історичне краєзнавство” (відділ туристсько-краєзнавчої роботи) КЗПО „Закарпатський обласний центр дитячої та юнацької творчості „ПАДІЮН” Закарпатської обласної ради (в.о. директора Світлана Ганущина). Вона захищала свою роботу у секції „Моє село, моя родина у пітьмі Голодомору” - родинні літописи. Робота юної дослідниці була присвячена спогадам її прабабусі Бабаріки Катерини про Голодомор 1932-1933 років, якими вона ще за життя поділилася зі своєю донькою Добоні Тетяною Семенівною, бабусею Поліни. Її виступ розкриває жахіття Голодомору, які пережила в селі на Харківщині прабабуся Поліни - Катерина, якій на той час було 13 років. Дівчина з друзями бігала у поле, рвала колоски та їла з них зерно, щоб якось втамувати голод. Її мати у відчаї відвезла своїх дітей до міста та покинула біля магазина, бо була не в змозі їх прогодувати. Прабабуся також згадувала, якою невдоволеною була її мати, коли вони з братом втекли з дитбудинку та повернулися додому, і як помер від голоду її дідусь, і як у неї вкрали хліб, який вона привезла з міста, щоб врятувати свого дідуся.
У своєму виступі Поліна акцентувала увагу на тому, що Голодомор – це штучно створений сталінським режимом голод з метою зламати опір українських селян та їх прагнення боротися за волю, фактично – геноцид, тобто запланований злочин проти українського народу. Сучасні російські воєнні злочинці намагаються повторити в Україні те, що вже робили їхні попередники: тотальний контроль, терор, депортації, вилучення майна та продовольства. Російська держава вже не вперше намагається підкорити українців. Але сьогодні Україна має чи не найкращі за всю історію умови, які дозволять перемогти ворога. Тому пам’ятаймо нашу історію, підтримуймо наших захисників і Слава Україні!